Зима красивою була,
Хоч і з запізненням прийшла…
То ж падав сніг. Летів, летів
І білим-білим світ зробив.
Хоч небо сіре угорі,
Та посвітліло надворі.
Все вкрилось білим килимком.
Та, ні — легесеньким сніжком.
Картин зими не описати,
Хіба що — сфотографувати!
І стільки радості довкіл,
Спускаються дорослі з гір,
Он діти мчать на саночках,
Міцненькі сніжки в їх руках!
І стільки радості та див,
Хтось бабу снігову зліпив,
А хтось фортецю збудував,
І вояків в полон узяв.
А там уже на лижах мчать,
Всім весело, ну, що й казать!
І так красиво, гарно, ніжно…
Навколо просто дивовижно!
Зима красива, що й казати —
Не хочеться іти до хати.