Надія Красоткіна

А—Я

Щоб сонце у душі цвіло

Чого так світ влаштований — не знаю,
Що так багато є у ньому зла…
Що ненависть людину огортає,
Нема в душі ні світла, ні тепла,
А лиш жорстокість серце роз’їдає,
Постійно заздрість чорна душу їсть.
І совісті, сумління в ній немає,
Розсудок в голові — не частий гість…
Вона готова світ весь зруйнувати,
Убити, знищити усе до тла…
Вона не вміє злу протистояти,
Бо ненависть бур’яном проросла.
Але скажіть, ну, звідки це береться?
Чому в душі з’явилось люте зло?
І чом любов’ю серце не озветься,
Щоб всім навколо сонячно було?
Та ні… Там темінь, холод і зневага,
І вічний морок, заздрість, зло і страх.
Там звичкам негативним — перевага…
І безлад в голові і у серцях…
Чому ту душу сонце не зігріє,
Не приголубить ніжно вітерець?
Й вона краси побачити не вміє,
А зводить все найкраще нанівець…
Тому то змалку треба діток вчити
Красі чарівній, ласці й доброті,
Щоб сонце і тепло в душі носити,
Бо це найбільше треба у житті…

Подякувати

Картка Приватбанку

5168 7422 2562 7797

Відгуки
Коментарі Cackle