Надія Красоткіна

А—Я

Цінуймо те, що є

Затихли вже пташині переспіви
І соловейко стих, бо не весна.
В весняну пору ми були щасливі,
Та відшуміла… Де тепер вона
Ота весна, де ми були щасливі
Сміливі й гарні, дуже запальні,
Де юні ми, привабливі й красиві,
А наші мрії світлі і ясні…
Усе пройшло… Та ні, все відлетіло
Якось за мить, неначе й не було…
Нам подорослішати так тоді кортіло
Й не цінувалось те, що в нас було.
А час злетів, його не повернути,
Вже призабулись навіть й ті пісні…
Лиш подумки ми можем повернути
У ті далекі, безтурботні дні…
Все відійшло. Лишилось споминати…
Та й то не все, а кожному своє.
Ми почали багато вже втрачати,
То ж треба цінувати те, що є
У пору року і в життєву пору,
Щоб не було ніколи каяття.
Частіш дивитись в небо, просто вгору,
І йти вперед, бо рух — це й є життя.

Подякувати

Картка Приватбанку

5168 7422 2562 7797

Відгуки
Коментарі Cackle