Надія Красоткіна

Ми — рятівники

Ми — українці! Ми — рятівники!
Ми до біди чужої небайдужі.
Хоч шлях до правди не завжди легкий,
Та ми відверті, щирі, світлі, дужі!

Ми несемо до всіх свої знання,
І прагнемо їх іншим передати.
Щоб діти в світ ішли не навмання,
А думали, як треба поступати.

І знали, що вогонь несе тепло
І світло, але треба пам’ятати,
Що принести він може й люте зло,
Як про безпеку вчасно не подбати.

Вогонь потрібний людям не для гри,
Бо гра з вогнем багато робить лиха.
До рук вогню ніколи не бери,
Бо виникне пожежа — це не втіха!

Вода — це теж стихія, добре знай!
Вона не терпить жартів і зневаги.
Уважний будь і лиха уникай,
Вода великі має переваги:

Все може змити течія стрімка
І затягти у чорний вир раптово.
Важка в водички вдача, ой важка…
Будь обережний — буде все чудово!

І на дорогах обережним будь,
Тут Правила дорожні треба знати.
То ж про безпеку руху не забудь,
Щоб сонечко щасливо зустрічати!

Повсюди про свою безпеку дбай!
Життя одне і іншого не буде.
І з висоти ніколи не стрибай,
Та й небезпека завжди є, повсюди.

Тому своє здоров’я бережи,
Як є воно, тоді життя, мов свято.
То ж стрімголов бездумно не біжи,
Спочатку думай і живи крилато.

Хто правила виконує в житті,
Той небезпеки завжди уникає.
Обходить перепони на путі,
Й міцне здоров’я, гарний настрій має.

Завдання наше дуже непросте,
Ми маємо дітей налаштувати,
Навчити правилам, щоб знали всі про те,
Як треба небезпеку уникати.

Батьки усі! Приєднуйтесь до нас,
Ми разом з вами зможемо багато!
Щоб всі були здорові в добрий час,
І щоб було життя у всіх, як свято!

Відгуки
Коментарі Cackle