Надія Красоткіна

І скільки це триватиме

Морозе невблаганний, скільки ще
Ти будеш навесні нам набридати?
Пора вже поливати все дощем,
А не снігам у пору цю лежати.
До гнізд своїх вернулися птахи,
А холод й голод птахів убиває.
І замість радості — одні страхи,
І скільки це триватиме? Хто знає?
До цих морозів квіти зацвіли,
Тепер усі під снігом, як в темниці.
Жучки весняні радісно гули,
Розказували мудрі таємниці.
Тепер усе під снігом чи й живе?
Від холоду усе заціпеніло.
А в небі хмара снігова пливе,
Сніжинками малими зарясніло…
Коли ж весна і радісне тепло?
Так хочеться погрітися на сонці.
А хтось прислав на землю люте зло,
Намалював узори на віконці…
А я так хочу радості й тепла,
Щоб квіти усміхалися казково.
Щоб не було ні холоду, ні зла,
А все весняно, гарно і святково…

Відгуки
Коментарі Cackle